Цього року дев'ятого березня вся Україна відзначає 209-ту річницю з дня народження великого сина України. Кожному народові Бог подарував величну постать, котра була б проявом його душі, його зорею. В українців такою постаттю є Тарас Шевченко – Велетень Духу, український Мойсей, Пророк, Батько, Кобзар, Тарас… У ньому наша історія, все наше буття. Шевченко – це Україна.
Шевченко любив Україну, любив до болю, і хотів бачити її вільною землею вільних людей. Він жив і боровся в ім'я тієї України, яка скине кайдани, яка не знатиме неволі, яка увійде колись незалежною до вільної сім'ї європейських народів.
Одна з сокровенних мрій Кобзаря збулася. Україна стала незалежною. Але хіба сьогодні можемо стверджувати, що виконали всі його заповіти? Ні. Нам ще треба довго йти до втілення його ідеалів на своїй землі.